Наша команда пропонує вам поринути у чарівний куточок мальовничої України, в Закарпаття. Як багато у цьому слові і назві.
Не будемо багатослівними і спробємо коротко описати ту казку, яку ми з вами побачимо. Ну що, розпочнемо Твою Мандрівку?
Замок Шенборна являється функціональною і архітектурною домінантоюрекреаційного комплексу (головній корпус санаторію "Карпати"). Не дивлячись на те, що дивовижний архітектурний пам'ятник схожий на маленький казковий замок, буде правильно назвати його мисливською фортецею. Тут ми з Вами поринемо в кам'яний зал та бібліотеку, які зберегли оригінальний вигляд, там проходили зйомки деяких сцен фільму "17 миттєвостей весни".
Також в парку росте більше 40 видів рідкісних рослин. Поруч із замком знаходиться озеро, контури якого нагадують кордони Австро-Угорської іцмперії кінця ХІХ ст. Хочемо додати, що в проект замку за ідею було взято астрономічний рік, тобто палац має 365 вікон, як і кількість днів у році, 52 кімнати- як тижнів у році, а також 12 входів - як місяців
Місцеві жителі розповідають, що замок, разом з дендропарком і озеро, граф побудував для своєї коханої дружини Франциски.
“Сент-Міклош”: фортеця кохання
Історію кохання княгині Ілони Зріні та повстанця Імре Текелі знає мало не кожен закарпатець. Їх любов назавжди вписана в історію Чинадіївської замку "Сент-Міклош". Саме він став своєрідною фортецею, за стінами якої закохані ховали свою любов.
У далекому 17 столітті до Мукачівського замку "Паланок" на переговори до княгині-губернаторки прийшов повстанець Імре Текелі. Та замість політичних перемовин Ілона та Імре провели ніч разом. Так зародилося заборонене кохання. Адже молодий угорський повстанець виступав проти австрійського панування над угорцями. Союз з княгинею автоматично розставив всі крапки над «і». У результаті – австрійці взяли Ужгородський замок і влаштували облогу Мукачівського замку. Три роки Ілона Зріні тримала оборону. Над австрійськими військовими сміялась вся Європа. Адже вони не могли здолати жінку. Проте княгині довелося здати замок.
Подальші роки Імре та Ілона були у заручниках. Потім – у засланні. Пара намагалася завжди бути разом. Останні роки вони провели у Туреччині. Померли чоловік та жінка з різницею в два місяці. Так закінчилася історія кохання, яка спричинила війну!
Цікавий факт: нині замок «Сент-Міклош» став просто Меккою для закоханих. Вони приїздять сюди, щоб перейнятися атмосферою замку, у якому найкращі дні свого життя провели Ілона та Імре. Особливо популярна спальня княгині.
Свято-Миколаївський жіночий монастир в Мукачево - старовинна закарпатська святиня в оточенні мальовничих гір і річки
Свято-Миколаївський жіночий монастир - найдавніша обитель, яка була створена київськими монахами в 9 столітті. За переказами, монахи супроводжували княгиню Анастасію - дочку князя Ярослава Мудрого, який видав її заміж за короля Австро-Угорщини. На території монастиря збережені цілющі джерела і старовинні печерні ходи, де знаходилася тоді дівчина.
Згідно з іншою легендою, монастир був зведений на місці, яке було вказано ангелом князю Коріатовичу після перемоги в битві з ворожим змієм і спорудили церкву в 1360 році з дерева.
Свято-Миколаївський жіночий монастир розташований на мальовничому схилі гори під назвою Чернеча. Її вершина покрита могутнім дубовим лісом. З 1490 по 1772 року спорудження грало роль резиденції для єпископів.
Будівництвом вже кам'яного Свято-Миколаївського жіночого монастиря, побудованого в архітектурному стилі чудового бароко, керував архієпископ Д. Рац, похований в Успенському соборі.
Монастир вважався центром духовної культури для закарпатських жителів і оплотом православної віри. Завдяки його духовній діяльності активно розвивалися освітні програми, зростала грамотність населення. У храмі переписувалась історична і богослужбова літератури, велися докладні хронології, літописи. З монастиря виходило безліч наукових діячів, церковних службовців, талановитих письменників, які поповнювали духовну спадщину України своїм знанням, діяльністю і вірою.
Архітектурний ансамбль Свято-Миколаївського жіночого монастиря відомий своєю монументальністю. Його стіни за часів війн і міжусобиць були найпотужнішим захистом представників монашества і жителів закарпатських земель. Монастирський комплекс називають чудовим класичним прикладом монастирського зодчества Європи.
Відвідування храму - це вражаюча подорож в найдавнішу святиню, можливість насолодитися мальовничим краєвидом околиць, відчути надзвичайну архітектурну і природну гармонію. До того ж, не варто забувати, що цей монастир є одним з найдавніших споруд Закарпаття, яке дозволить перейнятися його багатовіковою історією і зануритися в неймовірну атмосферу умиротворення та спокою, яка тут панує. Навіть люди невіруючі знайдуть тут багато захоплюючого і дивовижного.
Мукачівський Свято-Миколаївський жіночий монастир, без сумнівів, варто побачити всім гостям міста Мукачево. Більш того, цей історичний пам'ятник стоїть того, щоб здійснити подорож саме для знайомства з його численними пам'ятками.
Замок Паланок
Біля Мукачева, на високій вулканічній горі (близько 68 метрів) височить видатний замок Паланок. Перші письмові згадки датуються XI ст., Коли за наказом короля Ласло I на місці давньоруських дерев'яних укріплень була збудована кам'яна башта-донжон. З 1396 по 1414 рр. замком володів Федір Коріатович, він значно збільшив його розміри, в скелі був вирубаний 85-метровий колодязь. Протягом XV-XVI століть замок знаходився в руках різних правителів, а в 1633 році Мукачівський замок з правом успадкування придбав трансільванський князь князь Ракоці.
Замок Паланок витримав безліч облог. Найвідомішу оборону в 1685-88 рр. очолювала Ілона Зріні, вдова Ференца Ракоці. Протягом трьох років вона відбивала атаки австрійців, які змогли примусити гарнізон до капітуляції тільки хитрістю. Довгий час замок був оплотом угорської національно-визвольної боротьби під керівництвом її сина - Ференца II Ракоці. Їм обом встановлені пам'ятники в замку.
З замку відкривається неймовірної краси панорама, очей від якої відірвати неможливо - дух захоплює.
За часів австрійців в Паланку розміщувалася в'язниця для політв'язнів, а за радянської влади - різні установи. З 1993 р. приміщення Мукачівського замку займає історичний музей і картинна галерея.
Паланок - дивовижне місце. До мурашок по шкірі...
Мукачево
У Центральній частині Закарпатської області, на берегах гірської річки Латориця простянулось комфортне і затишне містечко Мукачево...
Одеса була заснована в 1415 році. Історія Львова починається з 1256. Офіційною датою народження Полтави вважають 899 р, а ось закарпатське місто Мукачево було відоме ще з 896 року. Літописці згадують, що в 896 році угорці захопили місто, тобто його було засновано ще раніше, але коли саме історикам невідомо. Побувати в Мукачево і не побачити замок Паланок - це як побувати в Парижі і не побачити Ейфелеву Вежу.
Замок Берегвар (Schloß Beregvár) - колишня резиденція і мисливський будинок графів Шенборн, зведення якого почалося в 1667 році, для трансільванських князів Ракоці, які залишили великий слід в історії міста. Палац довгий час був фамільною резиденцією Ракоці. Свій нинішній вигляд палац має після серйозної реконструкції 1726 року якою керував архітектор з Австрії Й.Б. Нойманн. Ця реконструкція була наслідком переходу володінь в руки австрійських графів Шенборн. У радянські роки будівля стала середньою школою, потім міською школою мистецтв, а в наш час в ньому розмістився Закарпатський художній інститут.
Свято-Покровський православний чоловічий монастир
с. Ракошино
Віруючі здійснюють паломництво в цей монастир для заспокоєння, а ті хто у відчаї - за допомогою. Головною святинею монастиря стала Іверська Ікона Божої Матері, подарована Єрусалимським патріархом Іоаникієм.
Монастирська сироварня
В Ракошині Мукачівського району без особливої реклами здобула популярність серед краян і туристів сироварня Свято-Покровського чоловічого монастиря, де смачну продукцію виготовляють за італійською рецептурою, хоча й від традиційних бринзи та вурди за дідівським методом, на основі ринзи – ферменту шлунка теляти, тут не відмовилися. Загалом у Ракошині варять 10 видів сиру, серед яких вишукані рікотта, муккіна, скаморца. Вони ні в чому не поступаються європейським аналогам.
Ужгород
Самим спірним питанням щодо історії Ужгорода є походження його назви. Ходить безліч теорій про появу такої назви: спочатку місто йменувалося Унгвар, проте переклад складових частин цього слова - унг і вар також змусив вчених поламати голову. Єдине, в чому дослідники зійшлися - це переклад частини "вар", яка означає "укріплення, замок, твердиня". Слово "унг" може означати "швидкий". Згодом, Унгвар перетворився в Угвар, пізніше частка "вар" була замінена на більш звичну "город", а ще пізніше назву адаптували до більш звичного "Ужгород". Місцева легенда свідчить, що таку назву місто отримало через змій, які раніше водилися по всюди. Місцева річка так і називається - Уж, оскільки звивається вона, немов змій. Місто засноване ще в 872 році пережило безліч історичних подій. Дуже сильним ударом по економіці Ужгорода стали війни, проте поступово місто відбудували і тепер воно є одним з найкрасивіших міст України.
Ужгородский замок
Навряд чи ми коли-небудь точно дізнаємося історію походження цієї фортеці. Достовірно відомо, що в Х та на початку XI століття вона вже існувала. У той час Закарпатська область входила до складу Угорського королівства. Ужгород із його замком став адміністративним центром одного з округів цієї держави.
Помітну трансформацію один із найбільш неприступних замків України пережив у ХIV столітті. За допомогу в придушенні повстання угорський король Карл Роберт дарує Ужгородський замок італійським братам Другетам. А що? Нормальний подарунок за розцінками тих часів. Ті, в свою чергу, перебудовують замок «на свій смак». Зміцнивши його високими ромбоподібними бастіонами з гарматами, оточивши потужними товстими стінами (до 3 м) і викопавши рів, магнати Другети перетворили Ужгородський замок на справжній палац-цитадель. Приблизно таким він і дійшов до наших часів. Адже після цього жоден завойовник не зміг взяти замок штурмом.
Сьогодні на території замку розмістився Закарпатський краєзнавчий музей. У внутрішньому дворику Ужгородського замку першим вас зустріне «Геракл, що вбиває Лернейскую гідру». Ця залізна скульптура, як і статуя «Гермеса під час відпочинку», а також статуя міфічного Турула, що злітає, прибула до музею з інших міст Закарпаття. Не можна не звернути увагу на глибокий колодязь у дворі. Говорять, що він з'єднаний підземним ходом з річкою Уж. Що, власне, ймовірно, бо ж у стінах цього легендарного замку України знайдено величезну кількість таємних ходів.
Закарпатський музей народної архитектури та побуту
Закарпатський музей народної архітектури та побуту — музей просто неба в місті, складається з архітектурних пам’яток старовинного закарпатського села і зразків найдавніших і найбільш розповсюджених видів народного прикладного мистецтва.
Почав створюватися в 1965 році, відкритий для відвідувачів у червні 1970 року займає площу 5,5 га, розташований поблизу території Ужгородського замку. У музеї представлені зразки житла і садиб закарпатців низинних районів (долинян, румунів і угорців), а також — горян (бойків і гуцулів). У музеї просто неба розміщені 7 садиб, 6 житлових будівель, церква, дзвіниця, школа, кузня, млин, корчма. У музеї зберігається понад 14 тисяч експонатів.
П'янкий фестиваль "Закарпатське Божоле"
Закарпатське Божоле - фестиваль молодого вина та меду, ярмарково-торговий захід, що проводиться в Ужгороді щорічно. Цього року дійство буде традиційно організовано у листопаді 2017 р.
Божоле в Ужгороді - свого роду прототип тих свят, які традиційно відзначаються в Європі в знак збору нового врожаю вина і меду. Закарпатський фестиваль проводиться в «Совиному гнізді» — на перетині вулиць Ракоці, Довженка і Поштовой площі. У цьому місці торговці розгортають свої намети і шатра. Тут важливо випробувати не тільки вино, мед та їх похідні, але і поласувати м'ясними стравами (шашликами, стейками, смаженими сосисками), а також печеною картоплею з беконом. Зовсім недавно гостям стали пропонувати і хлібобулочні вироби — саморобні пряники, бублики і пиріжки з різноманітними начинками.
Цікаво, що дегустацію традиційних закарпатських страв можна продовжити у винних підвалах, розташованих прямо під торговими майданчиками. У напівтемряві підземних приміщень всі бажаючі можуть випробувати більшу кількість сортів молодого вина, ніж пропонують торговці, і провести святковий вечір в романтичній обстановці.
Зазвичай захід проходить протягом 2-х днів і обов'язково припадає на вихідні дні. Взагалі, Божоле в традиційному європейському розумінні, відзначається по закінченні 6-ти тижнів після збору врожаю винограду, за цей період дозріває молоде вино, яке обов'язково збирає величезну кількість відвідувачів фестивалю.
Унікальна корчма-музей "Деца у Нотаря"
Назва перекладається як "Сто грамів у нотаріуса", а сам ресторан розміщується в будинку нотаріуса 1940 року побудови.
Музей був заснований в 1995 році місцевим істориком-карикатуристом П.Чучка. Тут знаходиться безліч цікавих експонатів, жартівливих написів, які відображають своєрідний гумор.
Оздоровчий комплекс "Жайворонок
Жайворонок - це унікальний, сучасний та комфортний комплекс відпочинку, на території якого знаходиться єдиний в Україні критий термальний басейн.
Тут ви зможете і відпочити і оздоровитися.
