Ліжникарство

Ліжникарство — це особливе мистецтво.

Ліжники — ткані вироби з овечої вовни, зазвичай із візерунком, які мають пухнастий ворс з одного або двох боків. Їх ще називають гуцульськими ковдрами. Ліжники поширені в побуті: ними накривають ліжка, лави, вкриваються взимку.

Ліжники — це тепло, гарно і корисно. Вони зроблені з натуральної вовни, тому можуть трохи «кусатися». Не варто цього боятися, адже такий природній масаж стимулює кровообіг і покращує самопочуття.

Дідова Аптека

«Дідова Аптека» - новий музей, яким збагатилося відоме гуцульське село Криворівня.
«Дідова Аптека» має дуже зручне розташування біля центральної дороги на березі річки Чорний Черемош. Гості, відвідавши цей музей зможуть побачити велику кількість, цілющих трав, плодів, коріння та настоянок якими діди-прадіди запобігали різним захворюванням та лікувалися ними.

Також можна почути історії про приготування лікувальних мазей за народними методами, та їхнє застосування.
Найбільш інтригуючою є третя музейна кімната, де знаходиться більше 20-ти видів цілющих настоянок, із загадковими гуцульськими назвами.
Окрім почутого і побаченого, пропонується дегустація цілющих чаїв та настоянок у лікувальних цілях.

Хата-музей кінофільму «Тіні забутих предків»

Музей кінофільму «Тіні забутих предків» відкрився 2000 року в хаті Петра і Євдокії Сорюків, у якій в 1963-1964 роках, упродовж семи місяців, проживав під час зйомок знаменитий кінорежисерСергій Параджанов. Режисер сам захотів жити тут. Він зізнався, що так йому вдалося краще відчути колорит Гуцульщини, дізнатися традиції і насититися силою природи. Ось чому фільм вийшов настільки цікавим. Гостював тут також творчий колектив фільму: оператор Юрій Іллєнко, художник Георгій Якутович, актори Іван Миколайчук, Лариса Кадочникова.

Усі гості й відвідувачі музею можуть тут переглянути фільм і ознайомиться з історією створення кінострічки. Музейна експозиція представляє речі, пов'язані з фільмом. Цікавим експонатом є весільна ґуґля, в якій був одягнений головний герой фільму Іван (Іван Миколайчук). На стінах висять світлини з фільму. У будинку-музеї є також автентичні гуцульські одяг та предмети побутого вжитку. За окрему плату ви зможете приміряти гуцульський костюм і зробити фотографії.

У музеї діють такі експозиції:

• з життя та творчості видатних людей;
• з побуту та етнографії;
• з історико-архітектурної спадщини.

Музей "У трембітаря"

Музейна експозиція була відкрита Миколою Ілюком (музикант, керівник ансамблю "Гуцули", власник музею).

У музеї гуцульського побуту та мистецтва "У трембітаря" експозиція ознайомить з походженням гуцулів, життям гуцула та його ремесла, побутом гуцулки. Можна оглянути традиційний гуцульський одяг (та навіть приміряти його), музичні інструменти Гуцульщини, більше дізнатись про обряди, традиції.

Поряд у прибудові є зал "Гуцульський побут", там можна оглянути такі екземпляри: ткацькі верстати, віячка (нею відсіюють жито від полови), точило, жорна, столярський верстат, олійницю, ступу та інше.

Окрім цього, часто відбуваються майстер-класи гри на трембіті, дримбі, цимбалах, та "Гуцульські танці". 
Не забули і про маленьких відвідувачів. Для них є спеціально підготовлена екскурсія у формі казочки та музична частина. Під час неї дітки можуть спробувати зіграти на різних музичних інструментах (дзвіночки, сопілки та інше).

Також можна скуштувати страви гуцульської кухні, попередньо замовивши обід у господарів музею.

Яремче

Це низькогірний курорт, розташований в надзвичайно мальовничій улоговині між горами на березі Пруту. Одне з найкрасивіших місць на Україні, яке ви зможете відвідати з нами.

"Візитна картка" міста - Водоспад Пробій. Треба сказати, що водоспад входить в число "Семи природних чудес України"! Енергетикою від водоспаду Пробій можна зарядитися на довгі роки.

Поруч з водоспадом знаходиться ресторан "Гуцульщина". На його території багато цікавих скульптур, вирізаних з дерева. Приємно здивує і меню, яке пропонують місцеві кухарі.

Ярмарок в Яремче відомий на всю Україну, тут можна купити не тільки сувеніри, а також різні вироби зі шкіри, дерева та шерсті, і навіть справжню овечу або баранячу шкуру. Також можна придбати мед, закарпатське вино, гриби і ягоди, покуштувати страви справжньої гуцульської кухні.

Музей звичаєвої символіки Гуцульщини

У селі Микуличин Івано-франківської області, що знаходиться поблизу туристичного містечка Яремче, територія якого входить в господарську зону Карпатського національного природного парку, вперше в Україні створюється Музей звичаєвої символіки Гуцульщини. Музей збудований у вигляді гуцульської хати-ґражди. Завдяки звичаєвій символіці, що збереглася в сучасних видах ужиткового мистецтва, експонати розповідають про історію виникнення українського етносу загалом, а також історію та культуру гуцулів зокрема.

Нас зустріне та проведе незвичайну екскурсію Дід Петро. Ми матимемо нагоду відчути себе справжніми гуцулами - переодягнемося в національний гуцульський одяг. Навчемося готувати справжні гуцульські страви - Дід Петро проведе нам майстер-клас з приготування баношу та грибної юшки. Після, обідаємо приготовлені власноруч страви. 

Погодьтеся, від такого важко відмовитись!

Манявский водоспад

У каньйоні, куди сонце заглядає дуже рідко, можна побачити справжнє диво природи - Манявський водоспад.

Вважається одним з найвищих в нашій країні. За різними оцінками, його висота складає від 18 до 20 метрів. Вода спадає каскадами, а біля підніжжя в невеликому озері можна навіть скупатися. Прохолодна і чиста вода додасть сил і бадьорості надовго.

Розповідають, що вода тут омолоджує. Справа в тому, що колись на цьому місці поклонялися покровителям молодості. Тому тут така енергетика. Шлях до водоспаду важкий. Ми пропонуємо вам добратися туди на позашляховику. Однак після поїздки автомобілем доведеться пройти близько кілометру, по ущелині. Однак прогулянка до Манявського водоспаду варто витраченого часу. Тут неймовірна краса, повітря і види для фотографій.

Івано-Франківськ (Станіславів) 

Івано-Франківськ - це суміш старовини, віри і величі. Це місто по праву є важливим культурним центром Західної України і просто обов'язковий до відвідин.

Найпопулярніша прогулянкова зона міста - це "Стометрівка" - пішохідна частина вулиць Незалежність та Івана Франка. По правді кажучи, довжина вулиці складає біля п'ятисот метрів, але назва назавжди закріпилась на мові місцевих жителів. На цій вулиці розташовано безліч вуличних кафешок, ресторанів, бутиків і книжкових магазинів.