У цей день, 17 вересня 335 року, за наказом римського імператора Костянтина в Єрусалимі для паломників відкрита гробниця Христа - головна святиня християнського світу. В цій гробниці, згідно з Євангелієм, Ісус Христос був похований після розп'яття і на третій день воскрес. Гробниця є головним вівтарем Храму Воскресіння Христового в Єрусалимі.

Пошуки печери, в якій було поховано тіло Ісуса, були зроблені в IV столітті за вказівкою імператора Костянтина. У 326 році його мати імператриця Олена прибула в Єрусалим з метою паломництва і пошуку християнських реліквій.
Першим з церковних істориків про відкриття Гробу Господнього повідомляє Євсевій Кесарійський у своїй праці «Життя Костянтина». Він повідомляє, що на місці печери, де був похований Ісус, римлянами був побудований язичницький храм.

За наказом Костянтина насип храму була знесена, а до 335 року над печерою імператором Костянтином був побудований храм Гробу Господнього, який в даний час являє собою величезний архітектурний комплекс, який знаходиться у вільному доступі для будь-якого паломника або відвідувача і включає Голгофу з місцем Розп'яття, Кувуклію - каплицю в центрі храму, що приховує безпосередньо печеру Гробу, Камінь помазання, Кафолікон, підземний храм Отримання Животворящого Хреста, храм святої рівноапостольної Олени і кілька прибудов.