Головною цінністю відкриття стрептоміцину стало те, що це був перший препарат, який приніс позитивний ефект при лікуванні туберкульозу. Стрептоміцин відноситься до аміноглікозидних антибіотиків (ці антибіотики пригнічують синтез білка). Відомо, що стрептоміцин зв'язується з білком S12 (ген rpsL) в складі 30S - субодиниці рибосом, що призводить до суттєвого порушення процесу трансляції. У 1952 році Ваксман був нагороджений Нобелівською премією з фізіології і медицини «за відкриття стрептоміцину, першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу».

Зельман Абрахам Ваксман (англ. Selman Abraham Waksman, 22 липня 1888 народився в містечку Нова Прилука, недалеко від Вінниці, в родині дрібного орендаря Якова Ваксмана і власниці промтоварного магазину Фрейди Ваксман (уродженої Лондон). Закінчив місцевий хедер і гімназію № 5 в Одесі. У 1910 році емігрує в США. Там якийсь час жив у сестер на фермі в штаті Нью-Джерсі. Поступив в сільськогосподарський коледж, в якому вивчав мікробіологію ґрунту. Магістр природних наук (1915). у 1918 році, вивчаючи хімію ферментів в Каліфорнійському університеті в Берклі, отримує ступінь доктора. Подальша його кар'єра пов'язана з Ратгерським університетом в штаті Нью-Джерсі. У 1925 році призначений ад'юнкт-професором*, в 1931 році - професором. При врученні йому Нобелівської премії Арвід Волгрен з Каролінського інституту привітав Ваксмана як одного з найбільших благодійників людства.

*Ад'юнкт (від лат. Adjunctus «приєднаний») - посаду або звання помічника або заступника в різних областях. Терміном «ад'юнкт» іноді перекладається фр. adjoint, який зазвичай означає «асистент» або «помічник».